Прес-служба Запорізького апеляційного суду повідомляє, про розгляд апеляційних скарг на вироки місцевих судів відносно обвинувачених у колабораційній діяльності.
14 травня 2024 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ розглянуто апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченої М. на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2024 року.
Громадянка України М. обвинувачується у тому, що в середині квітня 2022 року М. погодилась зайняти посаду директора т.зв. «Государственного казенного учреждения общеобразовательной организации Запорожской области «Средней общеобразовательной школы №7» г. Мелитополь».
Використовуючи отримані повноваження М. спланувала та організувала освітній процес, у «навчальному закладі» у відповідності до вимог федерального закону «Об образовании в российской федерации», запровадила російську програму навчання, яка формуватиме світогляд дітей, спрямований на возвеличення російської федерації, її історичної ролі та, відповідно, заперечення існування культурних цінностей українського народу, його історико-культурних надбань і традицій, української мови, що має своєю кінцевою метою збуджувати агресію та ненависть до України.
Вироком місцевого суду громадянку України М. було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України (Здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти) та засуджено до 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з освітнім процесом строком на 10 років.
Не погодившись з суворістю призначеного покарання, прокурор звернувся із апеляційною скаргою, просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з освітнім процесом строком на 15 років.
Окрім того, з апеляційною скаргою звернулась адвокат обвинуваченої, яка, посилаючись на не доведення вини М., просила вирок місцевого суду скасувати, кримінальне провадження закрити.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні колегією суддів було ухвалено вирок, яким апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено, апеляційну скаргу захисника обвинуваченої залишено без задоволення.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2024 року в частині призначеного покарання скасовано.
Призначено М. покарання виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з освітнім процесом строком на 15 років.
У решті вирок залишено без змін.
Справа № 333/3237/23
15 травня 2024 року апеляційним судом було переглянуто вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2023 року відносно Ш., обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (Добровільне зайняття громадянином України посади, пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій).
Так, у другій декаді липня 2022 року Ш. погодився на зайняття посади «начальника отдела ЖКХ ВГА г.Бердянска и Бердянского района», пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у самопроголошеному, незаконному та підконтрольному окупаційній адміністрації рф органі влади – т.зв. «Военно-гражданская администрация г. Бердянска и Бердянского района», створеному на тимчасово окупованій території м. Бердянська Запорізької області.
Виконуючи покладені на нього обов’язки, Ш. здійснював організацію та керівництво ввіреним йому підрозділом, пошук та підбір працівників до відділу, організовував їхню роботу.
Також у серпні 2022 року Ш., перебуваючи в тимчасово окупованому м. Бердянську, усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи на посаді «начальника отдела ЖКХ ВГА г. Бердянска и Бердянского района» дав інтерв’ю журналісту проросійського телеграм-каналу «Бердянск.Актуально», в якому розповів про результати роботи свого відділу.
Вироком місцевого суду Ш. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади строком на 15 років, з конфіскацією всього належного йому майна.
В апеляційній скарзі захисник Ш. просив вирок місцевого суду скасувати, кримінальне провадження закрити у зв’язку з недостатністю доказів вини обвинуваченого.
За результатами розгляду апеляційної скарги, колегією суддів було вирішено залишити вирок місцевого суду без змін.
Справа № 331/3332/23
16 травня 2024 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ розглянуто апеляційні скарги прокурора та захисника обвинуваченої М. на вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2024 року.
Підставою для притягнення М. до відповідальності стало те, що в середині квітня 2022 року М. погодилась зайняти посаду директора т.зв. «Муниципального образовательного учереждения «Мирненская общеобразовательная школа № 6 Мелитопольского района Запорожской области».
Реалізуючи свій злочинний умисел М. у вищезазначеному навчальному закладі запровадила російську програму навчання, учням видано підручники російською мовою за російськими стандартами освіти,а також закликала інших вчителів до співпраці з державою-агресором.
Вироком місцевого суду громадянку України М. було визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України (Здійснення громадянином України дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти) та засуджено до 1 року позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з освітнім процесом строком на 10 років.
Прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду першої інстанції скасувати та ухвалити новий, яким призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з освітнім процесом строком на 15 років.
Також з апеляційною скаргою звернулась адвокат обвинуваченої, яка, посилаючись на недостатність доказів вини підзахисної та просила вирок місцевого суду скасувати, кримінальне провадження закрити.
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні колегією суддів було ухвалено вирок, яким апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено, апеляційну скаргу захисника обвинуваченої залишено без задоволення.
Вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25 січня 2024 року в частині призначеного покарання скасовано.
Призначено М. покарання виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також займатися будь-якою діяльністю, пов’язаною з освітнім процесом строком на 15 років.
У решті вирок залишено без змін.
Справа № 333/3218/23
_03_03.png)
