Запорізький апеляційний суд повідомляє, 22 січня 2024 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ розглянуто апеляційні скарги обвинуваченого М. та його захисника на вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 вересня 2023 року, яким громадянина М. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та засуджено до довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
Судом встановлено, що будучи працівником КП «НВК «ІСКРА», розташованого у м. Запоріжжя, маючи безперешкодний доступ до приміщень підприємства, збирав та передавав інформацію про рух та місцезнаходження військової техніки Збройних сил України, наводив ракетні удари країни-окупанта, цілями яких ставали як вищевказане підприємство, так й інші, зокрема й житлові будівлі міста.
Окрім того, після нанесення російською федерацією ракетних ударів по місту, обвинувачений М. на прохання представників країни-окупанта, перевіряв та доповідав ворогу про результати таких повітряних атак.
В апеляційних скаргах сторона захисту та обвинувачений просили вирок суду першої інстанції змінити та призначити обвинуваченому більш м’яке (мінімальне) покарання.
Свої прохання обґрунтовували тим, що обвинувачений повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у скоєному.
Разом з тим, варто звернути увагу на останні слова обвинуваченого, яке він проголосив під час ухвалення вироку судом першої інстанції.
Далі наводиться фрагмент вироку суду, мовою оригіналу із збереженням граматики та стилістики автора:
«Весной 1945 года в городе Кенигсберг практически на каждом углу была надпись (нерозбірливо). Штурм города продолжался с пятого по девятое апреля. В результате штурма в плен попало 92000 нацистов. Вскоре город стал называться Калининград. Я не собираюсь отказываться от своих идейных убеждений и политических взглядов. В 2004 году правительство США начало раскачку общественно-политического строя на Украине. Через своего ставленника Ющенко Госдеп США приравнял пособников нацистской Германии к героям Великой отечественной войны. Эффект не заставил себя долго ждать. Проводимая политика русофобии, факельные шествия, переименования улиц в честь нацистских преступников, использование нацбатами символики дивизии СС, татуировки так называемых защитников Азовстали и прочее мракобесие. Но в ЕС это никого не смутило, что доказывает, что коллективному Западу непринципиально с кем идти рука об руку. В результате государственного переворота 2014 года, устроенного Госдепом США, власть в Украине захватила бандеровская хунта, окончательно продав украинскую землю за печенье на Майдане. С 2015 года на Украине началось увеличение производства орудия и военной техники, что еще раз доказывает воинственные планы киевского режима. Широко используя пропагандистскую машину, которой позавидовал бы сам Йозеф Геббельс, киевский режим уничтожает историческую память и общие культурные ценности славянских народов. Объявив декоммунизацию, киевский режим в первую очередь сносит памятники советской эпохи. При этом прямо игнорирует тот факт, что практически вся промышленность и гражданская инфраструктура Украины построена при Советском союзе руками рабочих коммунистов. Удивляться этому не приходится, так как политика двойных стандартов давно практикуется США и их вассалами. Также киевский режим не брезгует различными методами терроризма, как то: преследование и убийство инакомыслящих общественных и политических деятелей, массовое убийство людей в Одесском доме профсоюзов 2 мая 2014 года, непрекращающиеся с 2014 и по сей день обстрелы мирных городов Донбасса, уничтожение украинских военнопленных и решивших сложить оружие частей ВСУ, ядерный террор в виде обстрелов Запорожской АЭС, провокационные обстрелы Польши с целью втянуть это государство в конфликт. Именно такое обличье приняла коричневая чума в 21 веке. Анализируя действия Киевского режима, напрашивается вывод – для принуждения к подписанию капитуляции и установлению мира на континенте необходимо нанесение точечных ядерных ударов по идеологическим и военно-политическим центрам Киевского режима. В завершение хотелось бы отметить, что оставшуюся территорию Украины ожидает участь Восточной Пруссии или в лучшем случае нацистской Германии, а военных преступников Киевского режима – трибунал».
За результатами розгляду апеляційних скарг, колегією суддів було вирішено залишити вирок місцевого суду без змін.
Таким чином решту життя засуджений М. проведе у місцях позбавлення волі.
Справа № 336/3063/23
Прес-служба суду
_03_03.png)
